• Максим Романцов

Практика ВС коли суд може встановити додатковий строк для прийняття спадщини


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 315/714/19 та встановив, що гостре раптове захворювання позивача, яке сталося за декілька днів до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, унеможливило його своєчасне звернення до приватного нотаріуса, фактично спадкоємець звернувся із заявою про прийняття спадщини наступного дня після одужання, пропустивши всього три дні.


Обставини справи:

З матеріалів справи відомо, що постановою приватного нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з пропуском шестимісячного строку прийняття спадщини. Посилаючись на те, що в період з 8 квітня 2019 року по 15 квітня 2019 року він хворів, а тому не зміг звернутися своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, просив суд на підставі статті 1272 ЦК України встановити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері сторін.

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області у задоволенні позову відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Встановлено додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини.


Висновок Верховного Суду:

Судді ВС нагадали, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважною причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.


За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов’язані з об’єктивними, не переборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.


Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви або ці обставини суд визнав поважними.

ВС наголосив, що обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, позивач послався на свою хворобу, яка сталася за декілька днів до закінчення шестимісячного строку – 8 квітня 2019 року і тривала до 15 квітня 2019 року.


Судами встановлено, що на підтвердження факту своєї хвороби позивач надав суду відповідно письмові докази – консультативний висновок спеціаліста виданий компетентної медичною установою, затверджений печаткою і підписом посадової особи.

Апеляційний суд вказував, що вказаному письмовому доказу суд першої інстанції належної оцінки не надав, не звернув уваги, на те, що гостре раптове захворювання позивача, яке сталося за декілька днів до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, унеможливило його своєчасне звернення до приватного нотаріуса. Фактично спадкоємець звернувся із заявою про прийняття спадщини наступного дня після одужання, пропустивши всього три дні.


ВС підкреслив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 267 ЦПК України у редакції від 3 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.


Апеляційний суд, встановив, що причиною пропуску спадкоємцем строку для прийняття спадщини було його гостре раптове захворювання. Із заявою про прийняття спадщини він звернувся наступного дня після одужання, пропустивши всього три дні.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, адже вказана обставина пов’язана з об’єктивними, не переборними, істотними труднощами для спадкоємця, що потягло за собою незначний пропуск строку для прийняття спадщини.

Верховний Суд вважає, що такі висновки апеляційного суду обґрунтовані, оскільки вони базуються на правильному застосуванні норм статей 1270, 1272 ЦК України, а тому не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного суду.

Верховний Суд залишив постанову Запорізького апеляційного суду без змін.

Просмотров: 3